Можливі причини складностей у навчанні
дітей:
üДитина
нездорова.
üУчень швидко
стомлюється, а регулювати свій темп неспроможний.
üБатьки не
вміють допомогти учневі або ставляться до нього як до підлітка (пояснять лише
раз, вважаючи, що цього досить) або як до малюка — повторюють те саме безліч
разів.
üДорослі не
вміють зацікавити дитину навчальною працею як захопливою грою.
üДитина не в
змозі уважно працювати в школі і вдома, оскільки навчальна завантаженість для
неї непосильна (не звикла працювати).
üБатьки надто
пригнічують учня погрозами й покараннями. Не вміють своєчасно схвалити й
підбадьорити маленьку людину.
üДорослі не
вміють чітко пояснювати, давати ділові поради.
üБатьки не дотримуються принципу єдності вимог у
навчанні: кожен нав'язує дитині свій стиль роботи.
Поради батькам, що допомагають дітям учитися
•
Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять.
Інтерес — найкраща з мотивацій.
•
Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначають час і
практика. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї
пізніше або запропонуйте дитині легший варіант завдання.
•
Не виявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів і незначного
просування або навіть деякого регресу вашої дитини.
•
Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдань, що виходять за
межі її інтелектуальних можливостей.
•
У заняттях з дитиною треба знати міру. Не змушуйте дитину виконувати вправу,
якщо вона весь час крутиться, стомилася, неврівноважена. Спробуйте визначити
межі витривалості дитини, збільшуйте тривалість занять щоразу на невеликий
відрізок часу.
•
Бажано використовувати ігрову форму занять, оскільки діти погано сприймають
чітко регламентовані, повторювані, монотонні заняття.
•
Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину
за терпіння, наполегливість тощо. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми.
Формуйте в неї впевненість у своїх силах, високу самооцінку.
Золоті правила для батьків
•
Більшість дітей - "звичайні". Не робіть зі своєї дитини вундеркінда,
окреслюючи непосильні вимоги, орієнтуючи на недосяжні еталони. Дитина повинна
частіше відчувати задоволення від того, що вона щось може, ніж тривожитись з
приводу того чого не може зробити.
•
У різних дітей - різні здібності (розумові, художні, математичні,
організаційні, вольові, чуттєві). Здібності треба розвивати! Але ваше перше
завдання - визначити оптимум вашої дитини.
Не орієнтуйте навіть найбільш здібну
дитину на винятковість! На цьому шляху її чекає розлад із самою собою, бо
завжди поруч знайдеться хтось більш обдарований працелюбний.
Здійснитися в житті може лише активна
дитина, Виховуйте людину дій , вчинку.
•
Не повчайте у незнанні! Правильно виховувати може лише той, хто знає дитину -
розуміє її чесноти і вади, відчуває її настрій, добре орієнтується в її
інтересах, смаках, цінностях, звичках, здібностях.
•
Викореніть із своєї практики вираз: "Роби, раз я вимагаю". Замініть
цю форму вимоги іншою: "Роби, тому що цього не можна не зробити".
Зростаючи, особистість повинна звикнути до виконання вимог не на догоду
зовнішньому розпорядженню, а тому, що вони розумні, доцільні...
•
Довіряйте дитині. Людина, яка виростає у довірі, йде по життю спокійно, зона
відкрита, товариська, доброзичлива. Будьте терплячими! Ставтесь терпляче до
дитячих проявів: процес розвитку є випробуванням не лише для дорослих але й для
самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов'ю.
•
Ніколи не кажіть, що за всіма життєвими проблемами не лишається часу на
виховання дитини.
Немає коментарів:
Дописати коментар